Про нас. Історії створені життям.

Історія створення проекту ReLife 2.0: шлях від операційної до мережі добра

Все почалося ще у 2005 році, коли я народила доньку і вийшла у декретну відпустку. До цього я працювала операційною медичною сестрою в Інституті раку. Часто перед операціями я спілкувалася з пацієнтами, які чекали своєї черги. Ці розмови не були просто бесідами — люди відчували потребу розповідати мені свої життєві історії. Я спостерігала, що майже в кожній розповіді проглядалася спільна лінія: момент, коли згасало внутрішнє світло людини, починалося розчарування, апатія, втрата сенсу, яка з часом перетворювалась на психосоматичні прояви і, зрештою, приводила людину на операційний стіл.
Я почала бачити закономірність: за різними захворюваннями стояли одні й ті самі причини — глибокі емоційні й особистісні кризи. У кожному з відділень — проктології, гінекології, кардіохірургії — психосоматична причина була головною. І це стало поштовхом до глибокого внутрішнього пошуку.
З часом я усвідомила, що у житті є переломні етапи, під час яких, якщо надати правильну допомогу та підтримку, можна суттєво змінити долю людини. Я виокремила чотири критичних етапи:
Дитячий період (3–7 років) — коли формується базова особистість у родинному середовищі.
Шкільний період — коли закладається самооцінка та починається профорієнтаційний пошук.
Період власне профорієнтації (старші підлітки та молодь).
Криза близько 40 років — коли людина починає усвідомлювати, що не реалізує свої справжні дари та потенціал, навіть якщо має успішну кар'єру чи сім'ю.
Під час декретної відпустки я почала виховувати власну дитину і водночас народився перший мій проєкт — Центр корекції та розвитку Family Care, який поступово оформився у приватний заклад. Ми працювали з дітьми, які не мали інвалідності, але й не відповідали віковим нормам. Наша мета — запобігти інвалідизації, допомогти вийти з тупика розвитку.
З досвідом зросла і потреба у роботі з підлітками. Ми почали отримувати запити від підлітків у кризі: з булінгом, депресією, апатією, навіть суїцидальними нахилами. Війна в Україні ще більше загострила ці стани. Відкрився Діагностичний центр Family Care, який зосередився на глибокій індивідуальній діагностиці підлітків і дорослих.
Дорослі віком 38+ теж стали нашими клієнтами: часто успішні люди з родинами й бізнесами, але без радості життя. З ними ми почали працювати на рівні психотерапії, і побачили, що не вистачає ще одного важливого компонента — платформи для реалізації досвіду.
Люди в цей період життя (близько 40 років) мають природну потребу передавати знання, досвід, сенси. Якщо цього не відбувається — настає відчуття внутрішньої порожнечі. Так виникла ідея проєкту ReLife 2.0.

Проєкт ReLife 2.0 народився із гаслом: «Передай добро». Суть проєкту — створення платформи, де кожна людина може, пройшовши глибоку діагностику, знайти свій справжній потенціал і почати реалізовувати його через новий напрямок діяльності. Це може бути і блог, і освітній курс, і тренінг, і волонтерський проєкт.
Проєкт працює у форматі громадської організації, де кожна людина, незалежно від віку чи професії, може реалізувати свою нову місію. Ми допомагаємо створити індивідуальну програму — від малого до великого. ReLife 2.0 — це живий організм, що народжує нові осередки, які гуртують навколо себе людей і передають добро далі.
Основою всього є глибинна діагностика, усвідомлення особистісного потенціалу та пошук істинного напряму руху кожної людини.